Науково-практична конференція з міжнародною участю «Вимір якості життя хворих на шпальтах видань експериментальної і клінічної онкології: виклики і можливості», 3-4 жовтня 2024 року, Київ.

Основні питання конференції:

1. Наука та інноваційні технології як драйвер диверсифікації стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих.

2. Біоінформатичні ресурси, штучний інтелект та цифрова патологія як інструменти покращення якості життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

3. Омікс-технології в персоніфікованій діагностиці та прогнозуванні перебігу неопластичного процесу.

4. Роль пацієнтських організацій та соціально-правові аспекти в покращенні якості життя онкологічних хворих.

5. Стейкхолдери і мультидисциплінарні підходи в сучасних трендах подолання раку.

3-4 жовтня 2024 року вперше в Україні відбулась трансдисциплінарна конференція «Вимір якості життя хворих на шпальтах видань експериментальної і клінічної онкології: виклики і можливості».

У ключовій доповіді керівник Центру колективного користування приладами «Молекулярна онкологія та біотехнологія» НАН України академік НАН України Василь Чехун розкрив значення сучасного ландшафту інноваційних технологій в оптимізації якості життя онкохворих.

Науковець наголосив, що на певних етапах розвитку сучасної онкологічної науки були сподівання на подолання хвороби.

Великі надії покладали на відкриття онкогенів, розшифровку геному, досконале вивчення мікробіому. Натомість і дотепер онкологічні захворювання залишаються надзвичайно актуальною життєвою і соціально-економічною проблемою.

У результаті аналізу даних літератури виявилося, що у понад 72% великих клінічних досліджень, навіть в наш час, питання якості життя онкопацієнтів та їхніх родин зовсім не розглядається.

Тим не менш, інтерес дослідників, клініцистів і суспільства в цілому до вирішення проблем якості життя онкохворих зростає. Сучасні омікс-технології відкривають вікно можливостей для впровадження принципів персоналізованої медицини, в тому числі і з використанням штучного інтелекту.

Василь Чехун підкреслив, що на шляху трансдисциплінарних підходів нам потрібно знаходити нестандартні, але виважені науково-методичні, клінічні, соціально-економічні, нормативно-правові рішення та можливості для покращення якості життя онкохворих.

У рамках програми конференції спікери з України та Європи представили наукові та практичні результати кращих практик на шляху оптимізації якості життя онкологічних пацієнтів.

Народний депутат України, д.м.н. Валерій Зуб окреслив можливості формування оптимізованої системи надання онкологічної допомоги населенню України на сучасному етапі. Парламентські слухання, які відбулися у 2020 році, дали старт подальшим крокам удосконалення клінічних маршрутів пацієнтів.

Доповідач зазначив, що розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень і запровадження багаторівневої системи онкопрофілактики може бути важливим інструментом у вирішенні актуальних проблем раку.

У своїй вітальній промові Сергій Васильович Комісаренко, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, академік НАН України, НАМН України, доктор біологічних наук, професор, державний і громадський діяч, підкреслив важливість міждисци плінарного підходу в сучасній онкології та високий науковий рівень конференції. Він наголосив на ключовій ролі фундаментальних досліджень у розвитку нових методів діагностики та лікування онкологічних захворювань, а також на необхідності тісної співпраці між науковцями та клініцистами для досягнення найкращих результатів у покращенні якості життя пацієнтів.

Директор Національного інституту раку Олена Володимирівна Єфіменко у своєму виступі наголосила на актуальності проведення конференції, незважаючи на складні обставини, в яких перебуває країна. Вона підкреслила прагнення вітчизняної онкологічної спільноти відповідати світовим стандартам у науці та лікуванні, а також звернула увагу на важливість впровадження інноваційних підходів у клінічну практику та необхідність постійного підвищення кваліфікації фахівців-онкологів для забезпечення високої якості медичної допомоги.

Директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України професор Любов Бучинська присвятила свій виступ питанням онкогенетичного консультування, як складової персоналізованої медицини у забезпеченні якості життя пацієнтів.

Елла Марленівна Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор, заслу жений економіст України, та Олександр Миколайович Гладун, старший науковий співробітник і керівник відділу демографічного моделювання і прогнозування інституту, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, у своїй доповіді окреслили нагальні тренди демографічних процесів в Україні у контексті якості життя. Особливу увагу було приділено аналізу смертності, зокрема від онкологічних захворювань.

Академік НАН України Валерій Михалович Геєць зі співавторами від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» презентували доповідь, присвячену питанням трансформації соціальної якості в охороні здоров’я в умовах війни.

Від ДУ «Інститут економіко-правових досліджень НАН Україи» член-кореспондент НАН України Володимир Анатолійович Устименко та Ольга Василівна Россильна акцентували увагу на соціально-правових аспектах якості життя пацієнтів на етапі реформування медичної галузі.

Про роль пацієнтських організацій в розширенні доступу до лікування механізмами права інтелектуальної власності розповіла кандидат юридичних наук, адвокат, консультант із юридичних питань БО «100 відсотків життя» та БФ «Пацієнти України» Оксана Кашинцева.

Актуальні аспекти забезпечення онкохворих сучасними протипухлинними лікарськими засобами та створення оптимальних умов для фізичної і психологічної реабілітації озвучили у своїх виступах керівники пацієнтських організацій Лариса Лавренюк, Катерина Бурлак і Лариса Лопата

Підсумки конференції

За підсумками роботи конференції була ухвалена спільна резолюція стейкхолдерів напряму, в якій були кристалізовані основоположні складники проєкту формування програми підвищення якості життя онкохворих: аналітика, взаємодія, розвиток шляхів, імплементація та використання інноваційних технологій.

До переліку базових засад запропонованої програми увійшли інвентаризація клінічних даних на основі доказової медицини, порівнювальний аналіз та оновлення переліку клінічних настанов щороку, створення прозорих критеріїв і стандартів очікуваних результатів.

«Вперше в історії держави науковцям-дослідникам вдалося долучити до продуктивної комунікації економістів, демографів, юристів, представників пацієнтських організацій, що і всі разом, і кожний окремо зі свого професійного погляду працювали у синергії для створення єдиного підходу у плануванні стратегічного маршруту покращення якості життя онкохворих», – аргументував актуальність резолюції Василь Чехун.

Впродовж роботи конференції було закладене підґрунтя для створення та оновлення сучасних гайдлайнів діагностики і лікування актуальних нозологій, втілення у життя найкращих напрацювань колег із метою продовження продуктивного розвитку онкологічної науки та практики.

Сайт конференції

https://www.ql.in.ua/

Організатори

Організаторами конференції виступили:

• Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) ім. Р.Є. Кавецького НАН України

• ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва НАМН України»

• ГО «Національна асоціація онкологів України»

• ГО «Українське товариство дослідників раку».

Детальніше в огляді на сайті www.iepor.site

Інформація за матеріалами журналу "Здоровя України" Тематичний номер • № 5 (91) • 2024 р